Рік Потопу Етвуд М.

• Мегапопулярна сучасна авторка• Продовження роману «Орикс і Деркач»• The Washington Post та The New Yorker рекомендуютьАдам Перший, лідер Божих Садівників, провістив Безводний Потоп, Божу кару, що має знищити людство. Разом зі своїми прибічниками він з останніх сил намагається врятувати цей приречений світ. Тут панує Корпорація, облаштовують свої ниці оборудки безпринципні КорпБеКошники та корумпована влада, розквітає буйним цвітом генна інженерія, а природа й навіть сама людина стає конструктором, у якому заввиграшки можна змінити будь-яку деталь. Цей світ надто самовпевнений...І от пророцтво збулося. Серед тих небагатьох, хто вижив після катастрофи, дві жінки — Рен, молода танцівниця закритого елітного клубу, і Тобі, одна з Божих Садівниць. А чи врятувалися інші? Друзі, рідні, кохані? І що, як загибель не гірша за перспективу життя у світі після Потопу? Кожен шукає і знаходить свої відповіді.Марґарет Елеанор Етвуд (18 листопада 1939) — канадська письменниця, поетеса, літературний критик і активіст захисту навколишнього середовища. Книжки Маргарет Етвуд вийшли друком у більш ніж тридцяти п’яти країнах. Вона — автор понад сорока художніх творів, поезій, критичних есе та дитячих книжок. Серед її романів — «Тілесні ушкодження», «Котяче око», «Наречена-розбійниця», «На прізвисько Грейс» (лауреат премії Гіллер у Канаді та премії Монделло в Італії», «Сліпий вбивця» (лауреат Букерівської премії 2000 року) та «Орикс і Деркач». Маргарет Етвуд живе в Торонто з письменником Гремом Гібсоном. Разом вони — почесні президенти Клубу рідкісних птахів організації «Бьордлайф Інтернешнл». Письменниця відноситься до найбільш відомих сучасних англомовних авторів. Є кавалером ордена Канади.Марґарет Етвуд розпочала літературну діяльність у 16 років. У 1957 році вступила до Університету Торонто, який закінчила 1961 зі ступенем бакалавра за спеціальністю англійська мова. Антиутопія авторки «Оповідь Служниці» стала класикою сучасної літератури. Її порівнюють зі знаковими романами «Прекрасний новий світ» Олдоса Гакслі й «1984» Джорджа Орвелла. Це водночас і феміністичний трактат, і пересторога для майбутніх поколінь.