Втрачене життя Ткаченко Г.

Історія української жінки в роки Другої світової війниПосеред чорного згарища вона віднайде надіюДруга світова війна. Молоду вродливу вчительку Марію щиро люблять усі. Та доля поглумилася з неї: чоловік-зрадник Борис покинув її вагітною і навіть не навідується до сина Льоні. По селу почали розходитися чутки про наближення війни, а вже незабаром вони стали реальністю. Марія з Льонею і батьками вимушена евакуйовуватися. У сусідньому потязі вона мигцем бачить Бориса, який обіймає молоденьку медсестру. Життя жінки розбивається на друзки. Попереду — невідомість та виживання за Волгою. Марія стане заручницею домагань партійця Петровича, прагнучи врятувати сина й не потрапити в Сибір. Але доля подарує їй шанс: повернутися додому, в Україну. Цей шлях буде встелений тернами, що рватимуть тіло й душу. Дорога втрати, болю, кохання, що заступило смерть. І дорога надії повернути втрачене життя…Ткаченко Ганна Панасівна — талановитий прозаїк, який вміє точно й глибоко описати переживання своїх героїв, пропускаючи крізь душу кожне слово. Народилася 7 грудня 1949 року в селі Синявка Менського району Чернігівської області. Закінчила Київський технологічний інститут харчової промисловості.Довгі роки роботи у соціальній сфері стали для неї неоціненним джерелом людинознавчого досвіду. Роман «Голгофа козацьких нащадків» став першим твором авторки, і постав він з пекучої потреби розповісти своїм дітям, онукам та їхнім ровесникам гірку правду про свій край, свою батьківщину, її людей та пригоди, які траплялися з ними.