І дощ не змиє всі сліди Гуменюк Н.

Новий роман авторки. Детективна мелодрама

Це перша частина дилогії - друга книга «Тінь командора» наразі в роботі, до кінця року має бути опублікована.

В Олянівці Лізу Яремко знали як фельдшерку і дбайливу матір маленької дівчинки. Доля жорстоко обійшлася із жінкою. Лізина донька вмирає. А незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство. Але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше.

Розслідувати цю загадкову історію її запрошує молодий і харизматичний чоловік Святослав. Він упевнений: хтось гальмує справу й заплутує сліди. Кому ж заважала проста сільська фельдшерка, вихована в дитбудинку? Згодом стає відомо, що Ліза не була сиротою. Її справжнє ім’я - Ізабель, а батько жінки - кубинець. Рута починає розмотувати клубок сімейних таємниць та небезпечних пристрастей. Усе це наче сюжети із захопливого кіно. І Рута ще не знає, яка роль у цій картині відведена їй та Святославові, що старанно приховує власну таємницю…

Надія Павлівна Гуменюк (Лис) — українська поетеса, прозаїк, публіцист. Дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса.

Надія Гуменюк народилася 2 січня 1950 року в селі Онацьківці Полонського району Хмельницької області. Поетеса, прозаїк, публіцист. Закінчила Хмельницьке педагогічне училище та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Журналістську діяльність розпочала 1973 року в редакції Каланчацької районної газети на Херсонщині. Працювала кореспондентом Рівненського обласного радіо, завідувачкою відділу Луцької районної газети, редактором радіогазети Луцького шовкового комбінату, заступником головного редактора луцької міської газети «Народна трибуна». З 1996 року — редактор відділу культури Волинської обласної газети «Віче». Також Надія Гуменюк є членом Національної спілки журналістів України, членом Національної спілки письменників України. Нагороджена Почесним Знаком Національної спілки журналістів України.

Вперше публікуватися почала у десятирічному віці у всеукраїнській газеті для школярів «Зірка». У 1965 році стала переможцем літературного конкурсу на честь ювілею цього видання і була нагороджена двомісячною путівкою у Міжнародний дитячий табір «Артек». У 1972 році відбувся дебют у журналі «Радянська жінка», з благословінням Любові Забашти. Далі — публікації у журналах «Україна», «Жовтень», «Прапор», колективних збірниках. У 1992 році побачила світ перша збірка поезій Надії Гуменюк «Країна світла». У 1994 році вийшла збірка поезій «Каріатиди», а в 2000 році — «Однокрил».

Поезії Надії Гуменюк властиві громадянське звучання, філософське осмислення світу, щирість; вся вона пронизана ліричним струменем, що балансує десь на межі жорстокої дійсності і пошуку ідеалу, земного і небесного, скороминущого і вічного.

Надія Гуменюк також є автором книжок для дітей. Дуже популярними серед дітей стали її книжки: «Чапики-Чалапики», «Веселка для Веселика», «Де гуляє крокотам» та інші.

Книжка «Веселка для Веселика» була представлена в Києві на книжковій виставці у Національній спілці письменників України як одне з найкращих видань для дітей у 2001 році, а книжка «Де гуляє крокотам» отримала диплом в номінації «Література для дітей» на Першому книжковому форумі, що проходив у Тернополі у 2003 році.

Автор збірок поезій: «Країна світла», «Каріатиди», «Однокрил», «Тайнопис тиші», книжок для дітей «Чапики-Чалапики», «Веселка для веселика», «Де гуляє крокотам?», «Святвечір», «Котилася писанка», «Казка про козака Ярка та Яринку-Живинку», «Силует на вежі».

Лауреат літературно-мистецької премії імені А. Кримського. Роман письменниці «Янгол у сірому» став дипломантом конкурсу «Коронація слова — 2011».

Чоловік Надії Гуменюк — відомий український письменник Володимир Лис. Майстер витонченого слова і глибоко народний письменник. Перелік його нагород вражає: «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя» (за роман «Століття Якова»), володар численних премій конкурсу «Коронація слова», «почесний громадянин Волині».