Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. Роберт Сапольскі. (укр.мова)

БЕСТСЕЛЕР NEW YORK TIMES.ТЕМАТИКАБіологія, нейронаука, мозок, людська поведінка.ПРО КНИГУЧому люди рятують і вбивають, пробачають і мстяться, люблять і ненавидять? Один вказуватиме на емоції, другий — на гормони, третій шукатиме причини в дитинстві, а четвертий — у середовищі. Хто має рацію? Усі й ніхто водночас. Бо для повної картини потрібні аргументи з кожної галузі.Як пояснити пасивну агресію «підрізаного» водія? Чому в підлітковому віці дітям «зносить дах» і вони втікають із дому чи ув’язуються в сумнівні компанії? Чому нас нудить не тільки від зіпсованої їжі, а й від подій? Як вияв люті однієї людини зміг перерости у 20-мільйонний протест — Арабську весну? Це й інше в людській поведінці різнобічно пояснює Сапольскі.ДЛЯ КОГО КНИГАДля широкого кола читачів, усіх, хто хоче дослідити біологію насильства, агресії та конкуренції — типів поведінки й імпульсів, що за ними стоять, вчинків індивідів, груп і держав, а також дізнатись про те, чого біологія може навчити нас: співпраці, потребі в симпатії, примиренню, емпатії й альтруїзму.ЧОМУ ЦЯ КНИГАКнижка Сапольскі — спроба скласти пазл з того, що ми знаємо про мозок, гени, культурний вплив, еволюційні зміни й навіть систему кримінального правосуддя. Автор звертається до наукових досліджень, робить екскурси в історію, а щоб читач не занудьгував — розбавляє оповідь неповторним гумором. Повнішу, цікавішу й дотепнішу книжку про те, як ми поводимося, годі й уявити.ПРО АВТОРАРоберт Сапольскі— американський нейроендокринолог, професор біології, нейронауки і нейрохірургії в Стенфорді, науковий співробітник Національних музеїв Кенії. У 2008 році отримав Премію Карла Сагана за популяризацію науки. Публікується у New York Times, Wired, журналі Стенфордського університету. Його книжка «Чому зебри не страждають на виразку» стала бестселером та основою документального фільму National Geographic про стрес.ВІДГУКИ ПРО КНИГУ"Книга Сапольскі змінила моє уявлення про людину та її поведінку. У дуже легкій як для наукової літератури манері автор викладає біологічні, еволюційні, соціальні, психологічні мотиви нашої з вами поведінки та висуває одну з найбільш цікавих і суперечливих тез нашого часу — відсутність свободи волі." — Роман Гавриш, власник маркетингової агенції Aimbulance, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи"Нам здається, що ми добре контролюємо свою поведінку, розуміємо її причини й наслідки. Але таке враження доволі поверхове. Насправді в неї на рівні наших генів вмонтовані патерни, що формувались і довели ефективність упродовж мільйонів років еволюції тваринного світу. Та й наша людська історія розвитку теж доклала чимало зусиль, щоб ми часто не задумувалися над своїми діями. У всьому цьому непросто, але цікаво й корисно розбиратись. І книжка Сапольскі може стати гідним провідником у пізнанні власної природи." — Віктор Комаренко, фізіолог, кандидат біологічних наук, співзасновник нейротехнологічної компанії BeehiveorНАЙКРАЩІ ЦИТАТИ КНИЖКИ"Чому майнова нерівність призводить до зростання злочинності? Існує психосоціальний погляд: нерівність означає менший соціальний капітал, меншу довіру, співпрацю та піклування одне про одного. А також неоматеріалістичний погляд — нерівність означає, що багаті більше відмежовуються від внесків у суспільне благо. Наприклад, Каплан показав, що держави, у яких панує більша майнова нерівність, витрачають пропорційно менше грошей на ключовий інструмент боротьби зі злочинністю — освіту. Й останній гнітючий момент, що стосується нерівності та насильства. У вдареного струмом щура активується стресова реакція. Але у вдареного струмом щура, який потім може добряче покусати іншого щура, стресова реакція менша. Те саме з павіанами: якщо цей примат низькоранговий, то надійний спосіб зменшити секрецію глюкокортикоїдів — вимістити агресію на тих, хто перебуває ще нижче за рангом в ієрархії. У людей відбувається щось подібне: якщо насильство підживлюється нерівністю, бідні здебільшого полюють на бідних."